Яка мета покарання дітей? Напевно, змінити неприйнятну поведінку тут і зараз, і зробити так, щоб дитина засвоїла урок на майбутнє.
Покарання справді може зупинити таку поведінку в конкретний момент, але є велика ймовірність, що така поведінка буде повторюватися чи добре приховається, і доведеться застосувати покарання знов і знов, аж доки воно перестане діяти взагалі.

За сучасними науковими дослідженнями: покарання, логічно не пов'язане з вчинком - неефективне і часто небезпечне. Наслідок дії для дитини має випливати з вчинку, інакше породжує лише образи, невпевненість у собі та погіршення стосунків з батьками.

Ось, до прикладу, покарання ізоляцією (куток, інша кімната, тощо). Знаєте, який урок дитина насправді виносить з такого покарання?
"КОЛИ ТИ БУДЕШ ПОМИЛЯТИСЯ, ТИ БУДЕШ САМОТНЯ".

Думати про свою поведінку можливо - але не на фоні негативних емоцій. А в спокійній атмосфері, і краще - разом з дорослим, який є поруч щоб підтримати. Бо разом думається легше. А уроки засвоюються краще, коли мозок не відчуває загрози чи образи.

Інформація на основі книги "Досить істерик!", Деніел Сігел і Тіна Брайсон.

😁