Тиждень Психології 2018

У Грушівській ЗШ І-ІІІ ступенів цікаво пройшов тиждень з основ здоров"я. Були проведені такі заходи:

1. Вікторина для 5-б класу "Соціальна небезпека інфекційних захворювань".

2. Урок безпеки для 5-а класу "Дитина в автономній ситуації. Безпека в побуті. Ризики побутового травмування, телефонного та телевізійного шахрайства, проникнення зловмисників в оселю".

3. Виховна година для 6-х касів "Шкідливі звички: міраж і

дійсність"

Професія психолога: людина в чужій голові

Професія психолога в сучасному світі актуальна

Яка мета покарання дітей? Напевно, змінити неприйнятну поведінку тут і зараз, і зробити так, щоб дитина засвоїла урок на майбутнє.
Покарання справді може зупинити таку поведінку в конкретний момент, але є велика ймовірність, що така поведінка буде повторюватися чи добре приховається, і доведеться застосувати покарання знов і знов, аж доки воно перестане діяти взагалі.

За сучасними науковими дослідженнями: покарання, логічно не пов'язане з вчинком - неефективне і часто небезпечне. Наслідок дії для дитини має випливати з вчинку, інакше породжує лише образи, невпевненість у собі та погіршення стосунків з батьками.

Ось, до прикладу, покарання ізоляцією (куток, інша кімната, тощо). Знаєте, який урок дитина насправді виносить з такого покарання?
"КОЛИ ТИ БУДЕШ ПОМИЛЯТИСЯ, ТИ БУДЕШ САМОТНЯ".

Думати про свою поведінку можливо - але не на фоні негативних емоцій. А в спокійній атмосфері, і краще - разом з дорослим, який є поруч щоб підтримати. Бо разом думається легше. А уроки засвоюються краще, коли мозок не відчуває загрози чи образи.

Інформація на основі книги "Досить істерик!", Деніел Сігел і Тіна Брайсон.

😁

Методи боротьби з підлітковим хамством

Ваша дитина вас не слухається, ігнорує, робить все наперекір і постійно грубить. Тоці ця стаття для вас. Давайте розберемося у причинах підліткового хамства і знайдемо шляхи вирішення проблем.

Першокласник сьогодення і першакласник в минулому – різні поняття. В наш час від дитини в першому класі вимагають більше, ніж це було раніше. Тому, щоб адаптація до школи проходила нормально і у дитини не зникло бажання вчитися, малюк повинен бути ГОТОВИЙ ДО ШКОЛИ.

Існує ряд показників, за якими ми можемо визначити чи готова дитина до школи. Тут зібрані всі основні критерії, за якими психологи здійснюють відбір.

Отже, було б добре якби дитина змогла б:

1. Назвати себе (П. І. Б.), маму, тата, бабусю, дідуся (орієнтація у внутрішньосімейних зв’язках)

2. Знати пори року, кількість і назви місяців у році, днів у тижні. Знати які зараз рік, тиждень, день. Вміти відповісти на питання типу «Коли птахи відлітають на південь», «Коли холодно і іде сніг», «в який день люди не ходять на роботу», «В яку пору року листя жовтіє» …

3. Розказати назви всіх оточуючих її предметів: меблі, посуд, одяг, побутові та електроприлади, рослин, тварин, явищ природи, назви улюблених мультфільмів, казок, книжок, імена улюблених героїв.

4. Вміти прочитати (можна по складам) невеликий, простий текст з декількох речень.

5. Бути в змозі написати або скопіювати просту фразу, наприклад, «він їв суп»

6. Прямий і зворотний відлік в межах 20.

7. Вміти складати і віднімати числа в межах 10.

8. Володіти навичками узагальнення (в картинках вибрати що об’єднує …), виключення з ряду.

10. Знаходити схожість і відмінності між предметами.

11. Вміти скласти розповідь за картинкою або за серією картинок.

12. Знати основні геометричні фігури – коло, овал, прямокутник, трикутник, квадрат, вміти їх намалювати.

13. Запам’ятати 5-7 слів з 10 чітко названих.

14. Вміти розповісти напам’ять невеликий вірш

15. Вміти відповісти на питання: що буває раніше – обід чи вечеря, хто більший – корова або коза, у корови дитинча теля, а у коня …

16. Знати 10-12 основних кольорів.

17. Вміти намалювати фігуру людини з усіма основними частинами тіла.

18. Слухати казку і переказати ключові події.

19. Утримувати увагу на заданому виді діяльності 10 хв.

20. Розуміти що таке школа, чим там займаються і навіщо туди ходять.

21. Вміти визначати напрямок: вперед, назад, направо, наліво, вгору, вниз.

22. Уважно слухати і виконувати завдання, які пропонуються в усній формі;

23. Може самостійно виконувати необхідне завдання за зразком, який сприймається зором.

Фізіологічні показники:

1. Зміна не менше 5 молочних зубів на корінні.

2. Дістає рукою через верхівку до верхньої частини протилежного вуха (Філліпінський тест).

3. Якщо дитина стоїть боком проявляється прогин хребта в попереку.

4. Яскраво проявляються суглоби на пальцях і колінах.

5. Вміє кидати і ловити м’яч.

6. Вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, блискавки – це ознака розвитку дрібної моторики.

7. При рукостисканні – її великий палець вгорі.

8. Скачок в зрості.

9. Може повторити прості пальчикові ігри (наприклад, по столу переминати пальцями, зробити пальцями «перемога» і т. д.).

Як припинити плітки за допомогою лише однієї фрази?

Як говорить відома цитата: «Розумні люди обговорюють ідеї, посередні люди обговорюють події, дрібні люди обговорюють інших людей». Психологи переконані, що плітки – це всього лише засіб налагодження соціальних контактів. Але кожен, кому коли-небудь доводилося ставати предметом обговорень, знає, що плітки — зовсім не нешкідлива балаканина.

За статистикою, близько 80% розмов – це обговорення інших людей, їхніх звичок і вчинків. Психологи кажуть, що плітки зближують людей, адже антипатії, які поділяють люди, діють набагато сильніше спільних інтересів і захоплень. Крім того, деякі люди отримують задоволення, обговорюючи промахи й невдачі інших. Таким чином, вони самостверджуються, навіть якщо на словах висловлюють співчуття людині, яку обговорюють.

Але якщо одним людям зовсім немає діла до того, що про них говорять за спиною, інші дуже болісно реагують на будь-яку критику на свою адресу. Поширення чуток або навіть правдивої інформації про чиїсь невдачі та промахи може дуже негативно вплинути на емоційний стан вразливої людини. Коли ви пліткуєте чи слухаєте плітки інших, ви шкодите людині, прямо або побічно.

Щоб не дати втягнути себе у плітки, існує одна проста фраза. Коли хтось намагається розповісти вам чергову плітку, просто запитайте його: «Навіщо ти говориш мені це?».

Ця проста фраза діє цієї ж миті.

• По-перше, ваше прямолінійне питання розсіює корисливий мотив пліткаря.
• А по-друге, він дає зрозуміти співрозмовнику, що ви не зацікавлені в цій темі.

                               Не бійтеся боятися

Страх - це нормальна і важлива людська емоція. І від того, що її забороняти чи заперечувати - вона не зникне.

Що ж казати дитині, яка боїться?

Один зі способів здолати страх - погратися з ним. Наприклад:

- намалювати його,

- зліпити,

- погратися у театр, щоб дитина побула страхом, полякала інших або розказала від його імені, що він хоче. 

- можна подружитися зі страхом, наприклад, пригостити його солодощами, подарувати йому щось. Це особливо добре, коли він зліплений із пластиліну. Можна доліпити йому подарунок. Можна зробити для нього домівку. Головне, його візуалізувати.

- розповісти чи прочитати терапевтичну казку про дитячі страхи, обговорити її з дитиною.

Тест "Правополушарник" или "Левополушарник"

Приступаем к первому заданию. Поместите руки перед собой и переплетите пальцы. Посмотрите, какой из двух больших пальцев оказался сверху – правый или левый. Если сверху оказался правый палец, то это правый тип реакции, так и отметьте в своем листке. Если сверху левый палец, то тип реакции у вас левый.
Приступаем ко второму заданию. Ваши глаза открыты. Сложите указательные пальцы рук перед глазами так, словно вы прицеливаетесь из ружья, при этом поймайте и зафиксируйте глазами точку, в которую вы стреляете (не закрывайте глаза!).
А сейчас закройте сначала один, а затем другой глаз. Посмотрите, в каком из этих двух случаев точка прицела сместится. Если точка сместилась при закрытом правом глазе, то тип вашей реакции – правый, если точка сместилась при закрытии левого глаза – тип реакции левый.
Приступаем к третьему заданию. Это так называемая поза Наполеона. Скрестите руки на груди и посмотрите, какая рука оказалась сверху, правая или левая. Результат зафиксируйте.
Наконец, четвертое задание. Сначала немного поаплодируйте.
А сейчас обратите внимание, какая рука при этом у вас оказывается сверху – правая или левая. Теперь зафиксируйте этот результат на своем листке.
Все задания проделаны. По количеству правых и левых типов реакции вы можете в первом приближении определить свой тип межполушарной асимметрии. Первое задание позволяет судить об общем характере вашего психологического склада, является ли он логическим или эмоциональным. Второе задание может говорить о таких чертах характера, как твердость и агрессивность. Третье – указывать на склонность к простодушию или кокетству. Четвертое – на решительность или нерешительность характера.
А вот более подробное описание типов по результатам тестирования:
ПППП
1. Ориентация на общепринятое мнение (стереотипы), консервативный тип характера, наиболее стабильное (правильное) поведение.
ПППл
2. Неуверенный консерватизм, слабый темперамент. Нерешительность.
ППлП
3. Способность к кокетству, решительность, чувство юмора, активность, энергичность, темпераментность, артистизм. При общении с ним необходимы юмор и решительность, так как этот сильный характер не воспринимает слабые типы.
ППлл
4. Редкий и самостоятельный тип характера. Кокетство, чувство юмора, мягкость, артистизм. Некоторое противоречие между нерешительностью и твердостью характера.
Высокая контактность, но медленное привыкание.

ПлПП
5. Деловой тип характера, сочетающий аналитический склад и мягкость. Чаще встречается у женщин. Общепринятый тип "деловой женщины".
Медленное привыкание, осторожность. Такие люди никогда не идут на конфликт "влоб", у них преобладает расчет, терпимость, "вязкость", замедленность в развитии отношений, некоторая холодность.
ПлПл
6. Самый слабый тип характера, очень редок. Беззащитность и слабость.
Подверженность различным влияниям. Встречается только у женщин.
ПллП
7. Склонность к новым впечатлениям и способность не создавать конфликты. Некоторое непостоянство, способность кокетничать в аналитической манере, особая мягкость. Эмоциональная медлительность, томность. Простота и редкая смелость в общении, способность переключаться на новый тип поведения.
Чаще встречается у женщин.
Пллл
8. Непостоянный и независимый характер, основная черта – аналитичность. Встречается редко.
лППП
9. Часто встречающийся тип характера с очень хорошей адаптацией к разным условиям.
Эмоциональность в сочетании с недостаточной настойчивостью, которая прежде всего проявляется в основных стратегических вопросах (брак, образование и т. п.). Высокая подверженность чужому влиянию. Легко контактирует со всеми остальными типами характера. У мужчин эмоциональность понижена, наблюдается склонность к флегматичности.
лППл
10. Слабая настойчивость, мягкость, уступчивость осторожному влиянию, наивность.
Требует особо тщательного отношения к себе – тип "маленькой королевы".
лПлП
11. Самый сильный тип характера, трудно поддается убеждению. Способен проявлять настойчивость, но иногда она переходит в "зацикливание" на второстепенных целях.
Сильная индивидуальность, энергичность, способность к преодолению трудностей. Некоторый консерватизм из-за недостаточного внимания к чужой точке зрения.
Такие люди не любят инфантильности.
лПлл
12. Сильный и ненавязчивый характер. Практически не поддается убеждению.
Основная черта – внутренняя агрессивность, прикрытая внешней мягкостью и эмоциональностью. Быстрое взаимодействие, но медленное взаимопонимание.
ллПП
13. Дружелюбие и простота, некоторая разбросанность интересов.
ллПл
14. Основные черты: простодушие, мягкость, доверчивость. Это очень редкий тип (1% женщин, у мужчин практически не встречается).
лллП
15. Эмоциональность в сочетании с решительностью (основная черта), энергичность, некоторая разбросанность приводят к тому, что у подобных характеров возможны эмоциональные, быстро принимаемые, непродуманные решения. Поэтому в общении с ними важны дополнительные "тормозные механизмы".
лллл
16. Способность по-новому взглянуть на вещи (антиконсерватизм), наибольшая эмоциональность, индивидуальность, эгоизм, упрямство, защищенность, иногда переходящая в замкнутость.
Способность ослепительно улыбаться.

   Як правильно обрати майбутню професію?

Цим питанням задаються більшість випускників. Як не помлитися і вибрати саме ту професію, яка допоможе все життя займатися улюбленою справою і приносити користь людям? Для початку, давайте розберемося, хто і що впливає на цей вибір, і чиїм думкам варто віддати перевагу.

Хто і що впиває на наш вибір?

• Батьки
• Друзі та знайомі
• Суспіьство
• Фіансові перспективи

Як зробити правильний вибір?

Перш за все, варто розібратися в собі, своїх бажаннях, можливостях та потенціалі. Подумайте, які предмети вам подобаються у школі, і по яких із них у вас висока успішність, чим подобається займатися у вільний від навчання час, які у вас хобі та захоплення. Адже часто трапляється, що невинне хобі починає не тільки приносити дохід, але й стає основою для відкриття власного бізнесу.

• Оцініть свої можливості
• Вивчіть ринок праці
• Будьте далекоглядні
• Зверніть увагу на умови праці
• Доступність навчання
• Пройдіть тести на профорієнтацію

Прислухайтеся до себе і власних переваг та здібностей. Думайте, аналізуйте, вибирайте! І пам’ятайте про головне – яку б професію ви не вибрали, прагніть стати дійсно незамінним фахівцем у своїй справі!

Як знайти спільну мову з підлітком?

Батьки часто питають про довіру у стосунках з підлітком. Мовляв, зробіть так, щоб мої взаємини із сином або донькою були такими, як раніше. Зробити «як раніше» неможливо: підліток — це вже не дитина, але ще й не доросла людина. Він може вчиняти як дорослий, але поки не готовий нести за це відповідальність. Йому самому із великими труднощами дається відокремлення від батьків, але без цієї сепарації він не стане самостійною особистістю. Будьте терплячі: криза — це тимчасово.

Правило №1: Створіть сіру зону

Перший симптом перехідного періоду — протистояння: підліток буде робити все, аби докорити вам, нібито спеціально випробовуючи світ на міцність. Так він досліджує кордони допустимого. Завданням батьків є зберегти баланс між забороненим і дозволеним. Згадайте, як просто було пояснити дошкільникові, що можна, а що ні. Вам доведеться сформувати для підлітка третю колонку — так звану сіру зону. В ній буде те, що ви не схвалюєте, але готові дозволити: носити рвані джинси, зробити пірсинг — у кожної родини сіра зона буде своєю. Ваша дитина в будь-якому випадку вчитиметься на власних помилках, але краще, якщо вона буде знати про те, як ви ставитеся до тих чи інших речей.

Правило №2: Дотримуйтеся кордонів

Друга особливість підліткового віку — прагнення до усамітнення, ізоляції. Більшість батьків інтуїтивно усвідомлює потребу дитини у власному просторі, але при цьому самі ж втручаються в особисту зону: не стукають у двері кімнати підлітка; диктують, які плакати можна вішати, а які — ні, тощо. Але дитина виросла і стала окремою особистістю, тому, якщо ви готові виокремити їй простір, поважайте її кордони.

Правило №3: Поважайте почуття

Коли ми говоримо про повагу до простору дитини, не варто забувати про її почуття. У будь-якому віці для дитини немає неважливих тем, особливо якщо вони стосуються відносин з іншими людьми. Найбільша помилка батьків підлітка — знецінення його почуттів. У перехідному віці будь-яка проблема, навіть найдріб’язковіша — справжня драма. Важливо навчити дитину правильно називати і переживати власні емоції та приймати їх із повагою. Інакше наступного разу ви просто про них нічого не дізнаєтеся.

Правило №4: Знайдіть час для обіймів

Малі діти завжди підходять «погладитися» самі. Від підлітка ви цього не дочекаєтеся, хоча він так само цього потребує. Але пам’ятайте, що отримувати ласку  — це право, а не обов’язок підлітка. Тому не ображайтесь, якщо підліток невдоволено бубнить: «Я не маленький», — просто зараз непідходящий момент. Зрозумійте, коли в цьому є потреба, і підійдіть до нього: легкі обійми в потрібний час можуть замінити довгу розмову.

Правило №5: Замініть критику обговоренням

Тут усе просто: сприймайте підлітка як рівного. Дорослі люди не сварять одне одного. Вони можуть з’ясовувати стосунки, шукати точки дотику, бити посуд. Але одна доросла людина не вичитує іншу з позиції «зверху». Тому, якщо ви хочете знати про проблеми та турботи підлітка, досить його сварити.

Для батьків,у яких діти віком до 5-ти років. Закрита група Дмитра Карпачова. Кому цікаво, хто любить дізнаватися щось нове про виховання своїх діток - приєднуйтесь.

13.11.2017 року у рамках місячника "Молодь за здоровий спосіб життя" в Грушівській ЗШ І-ІІІ ст. був прведений профілактичний тренінг "Скажімо наркотикам "Ні!"". Учні переглянули відео про шкоду наркотиків, намалювали портрет наркомана, зібрали "мішок життя" наркомана, висловили свої думки на цю тему. Я думаю, кожен із них дізнався багато корисного для себе, що допоможе їм в майбутньому.